Історія медицини Кіровоградщини
У другій половині XVIII ст. в Єлисаветграді було відкрито
медико-хірургічну школу, в якій велась підготовка лікарів для армії, що
діяла на турецькому фронті. 
Школа
проіснувала з 1788 по 1797 роки. За цей час зі школи випущено 153 лікарі і
підлікарі. В цій школі навчався і розпочав свою трудову діяльність Є.Мухін,
ім'я якого носить сучасний медичний коледж м.Кіровограда. Після захисту
докторської дисертації Є.Мухін довгий час викладав анатомію і хірургію в
Московському медичному університеті, де на той час навчався М.Пирогов. Видатний
хірург, анатом, основоположник військово-польової хірургії М.Пирогов декілька
раз оперував на базі військових корпусів Єлисаветградської фортеці. Перша
згадка про лікувальний заклад на території теперішньої Кіровоградської області
відноситься до 1777 року. 
Тоді
в фортеці Святої Єлисавети (нинішній Кіровоград) було створено військовий госпіталь
на 20 ліжок. У 1785 році на його базі було організовано Єлисаветградський
гарнізонний госпіталь на 40 ліжок з першою на Україні і шостою в Росії медико-хірургічною
школою. У 1805 році на базі госпіталю була відкрита лікарня на 50 ліжок. В
той час лікування було платне - 50 копійок/день. Безкоштовно лікувались тільки
хворі, що поступили в екстреному порядку та інфекційні хворі. 18 травня
1904 року відкрито лікарню Святої Анни, яка мала водяне опалення, водопровід,
електростанцію. В лікарні працювала штучна біологічна асенізація (перша
в Росії!). В 1913 р. в Єлисаветграді вже нараховувалось 8 лікарень на 264
ліжок, 56 лікарів, 15 зубних лікарів, 40 осіб середнього медичного персоналу.
Перша світова війна, а потім революція призвели до погіршення стану медичного
обслуговування населення. Станом на початок 1924 року в місті нараховувалось
4 лікарні на 250 ліжок (окружна центральна, інфекційна, лікарня для осуджених,
робітнича) та 13 амбулаторій. 
Велику
роль на той час в розширенні міських лікарень відіграли фонди соціального
страхування (лікарняні каси). На час створення Кіровоградської області (10
січня 1939 року) на кожні 10 тисяч населення припадало 27 лікарняних ліжок.
За роки окупації області (серпень1941 - січень 1944 року) мережі лікувально-профілактичних
закладів було нанесено значні збитки. Проте вже в кінці 1944 року в області
працювало 70 лікарень і 132 поліклініки. На кінець 1994 року забезпеченість
населення цілодобовими лікарняними ліжками вже становила 140,8 на 10 тисяч
населення.
